| Посилання |
В Інтернеті розміщені мільйони електронних документів, часто схожих по тематиці й орієнтованих на ту саму користувальницьку аудиторію. Перехід на інші документи здійснюється тільки завдяки можливості зв'язування одного HTML-документа з іншим за допомогою гіпертекстових посилань.
По суті, будь-яке гіпертекстове посилання - це покажчик адреси в глобальній мережі, по яким можна швидко перейти з вікна браузера. Однак успішний перехід за посиланням можливий у двох випадках - якщо ресурс, на який посилається документ, існує і якщо структура гіперпосилання синтаксично вірна.
Перший фактор є об'єктивним, що не залежить від нас, тому що розробник електронного документа, один раз поставивши в ньому посилання на зовнішній ресурс, може і не знати про те, що цей ресурс припинив своє існування, або ж перемістився на іншу адресу, або ж тимчасово закритий інший.
Другий фактор відноситься до розряду суб'єктивних, тому що тільки від творця HTML-документу залежать,правильність опису . Щоб останнього не відбулося, розглянемо структуру і правила опису гіпертекстових посилань.
А також можливість відвідувача перейти по посиланню на іншу сторінку чи відмовитись від переходу.
Bсі гіперпосилання можна розділити на два типи:
Внутрішні посилання
Якщо HTML-документ занадто великого розміру і немає можливості розбити його на кілька окремих файлів,
можна вдатися до допомоги внутрішніх гіперпосилань, що переміщають користувача в межах однієї Web-сторінки.
Такий підхід буває корисний, наприклад, при складанні технічної документації або юридичних договорів, де швидкий
переход від одного пункту документу до іншого відіграє першочергову роль.
Структура внутрішнього гіперпосилання складається з двох частин:
<А HREF="# System" </А>
Для позначення місця, у яке потрібно перенести користувача, документа застосовується порожня конструкція:<А ID=System</А>
| Параметри | Функція |
|---|---|
| HREF | Вказівка адреси переходу по гіперпосиланню |
| TARGET | Визначення місця презначення переходу (поточне/нове вікно) |
| STYLE | Завдання стильового шаблона | CLASS | Вказівка класу стильового шаблона |
| ID | Іменний ідентифікатор внутрішнього гіперпосилання |
Зовнішні посилання
Шлях адреси посилання
Розглянемо правила опису зовнішніх гіпертекстових посилань. Структура зовнішнього посилання складається з покажчика (якоря) і адреси.<А HREF="http://www.site.ru/docs/pagel.html"> на сторінку 1 </А>
<А HREF="pagel.html"> на сторінку 1 </А>.
Незалежно від того, з якого документа користувач натисне на таке посилання, воно перейде за адресою http://www.site.ru/dpcs/pagel.html. У значенні параметра href указується кінцевий документ на якиий робиться посилання наприклад:
<А HREF="page2.html">Посилання на сторінку 2 зі сторінки 1 </А>
Такий формат запису зовнішнього посилання має на увазі розташування файла page2.html (на який указує гіперпосилання) у тім же каталозі, що і файл pagei .html (з якого буде здійснюватися перехід). У нашому випадку обидва файли розташовані в каталозі docs, що знаходиться на ' Web-сайте www.site.ru, . Тепер спробуємо ускладнити ситуацію і представимо, що файл page2.html розміщений у корені сайта www.site.ru, а файл pagei.html як і раніше знаходиться в каталозі docs. У цьому випадку запис зовнішнього посилання з використанням відносного шляху до файлу прийме наступний вид:
<А HREF=".,./page2.html">Перехід на сторінку 2 зі сторінки 1 </А>
Таким чином, за допомогою відносного шляху переходу по посиланню ми веліли браузерові піднятися на два рівні нагору (минаючи рівень файлів, розміщених у каталозі docs, і рівень розміщення самого каталогу docs). Варто пам'ятати, що зовнішнє посилання, шлях до якої відносно, може вести тільки на документи відвідувача на сторонні інтернет-ресурси (наприклад, із Сайту www.sitel.ru на www.site2.ru) таке посилання не може.
Вказівка протоколу переходу по посиланню
Поняття Internet як глобальної інформаційної мережі має на увазі не лише Word Wide Web (WWW,Всесвітня Павутина), до складу якої входить більшість інтернет-ресурсів. Internet-це більш ємна інфроструктура, що включає в себе різні інформаційні сервіси, робота яких реалізується за допомогою так званих протоколів-наборів технологічних правил взаємадії документів один з одним.
Наприклад, WWW працює на основі протоколу НТТР (протокол передачі гіпертексту). Крім цього, існують такі технології, як FTP (протокол передачі файлів), E-mail (служба електронної пошти), News (групи новин). та ін.
В ситуаціях коли розроблювачеві HTML-документа необхідно посилатися на інші, відмінні від НТТР сервіси. Наприклад, посилання на адресу електронної пошти:
<А HREF="raailto:mailesite.ru"> Посилання на адресу електронної пошти </А>
Якщо користувач натисне на таке посилання, на його комп'ютері запуститься команда читання і відправлення електронної пошти.
| HАЗВА ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРВІСУ | ПРИКЛАД ГІПЕРПОСИЛАННЯ |
|---|---|
| Word Wide Web | http://www.side.ru/ |
| tormailesite | |
| FTP | ttp://ftp.side.ru/ |
| News | news:news.users.information. |
| Gopher | gopher://gopher.site.ru/ |
Типифайлів для переходу по посиланню
Складаючи гіперпосилання, ми маємо на увазі посилання на HTML-документи. Проте , практика розробки електронних документів показує актуальну необхідність у посиланнях на інші файли іншого типу.Виникають два питання- яка структура посилань для інших типів файлів і яким чином такі документи будуть відкриватися в браузері користувача?
Що стосуєть структури організації гіперпосилань, то вона залишається незмінною:
<А HREF="http//www.site.ru/ctownload/song.zip"> Музичний ралик </А>
У відношенні завантаження запитуваного файлу у форматіБ відмінному від HTML, можливі три ситуації: